Басейн річки Дністер » Дністровсько

Сьогодні

Про установу

Підрозділи

Водні ресурси

Басейнова рада

Плани управління річковими басейнами

Моніторинг

Водокористування

Протипаводковий захист

Будівництво

Меліорація

Міжнародна діяльність

Аналітично-диспечерський центр

Дністровські водосховища

Дорадчий центр Державні закупівлі Співробітництво з організаціями Послуги Звіти управління Нормативно-правова база Звернення громадян

Оцінка сайту

----------------------------------------------------

погода в Чернівецькій області

----------------------------------------------------

Басейн річки Дністер

Фізико-географічні умови формування стоку

Басейн річки Дністер займає південно-західну частину України і східну частину Молдови. Охоплює значну частину територій семи областей України (Львівська, Івано–Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська) і більшу частину (59%) території Республіки Молдова. На території басейну Дністра розташовані 69 міст, 127 смт., з них 62 міста і 95 смт. в межах України.
Україні належить верхів'я Дністра і його пригирлова частина. Ділянка ріки, довжиною 225 км, є суміжною для України та Молдови, а частина річки, довжиною 475 км, знаходиться на території Молдови. Тільки незначна ділянка р. Ств’яж, верхів’я лівої притоки Дністра, належить Польщі.
Виток р. Дністер знаходиться біля кордону України з Польщею, на схилі Карпатських гір (г. Розлуч, Львівська обл.). Абсолютна висота витоку – 760 м. На перших декількох кілометрах річка є невеликим струмком, який в’ється по лісу. На ділянці біля в/п Стрілки (першого на річці) – це вже значний потік шириною 10 – 15 м та глибиною 0,5 м. Нижче м. Старий Самбір Дністер виходить з району гір та набуває риси напівгірської річки. Ширина русла збільшується до 30 м, глибина - 0,8 – 1 м.
Загальна довжина р. Дністер 1352 км, в межах України вона становить 912 км (67%) і впадає в Дністровський лиман, який має довжину 40 км і ширину до 12 км. Водозбірна площа басейну р. Дністер становить 72900 км2, з них в межах України розташовано 53490 км2 або 73%. Це друга за водністю річка, яка має площу водозбору, що складає 9% від загальної території України. Середній похил складає 56 см/км.

Геологічна будова

Одним із головних чинників, що визначає гідрологічний режим водних об’єктів, є геологічна будова. Геологічна будова визначає те, якими є площа водозбору річок, похил, характер грунтів, гідрогеологічні умови.
Відповідно до геологічної будови басейн р. Дністер можна поділити на три частини – Карпатську, Подільську та Нижню. Для карпатської зони найбільш поширеними гірськими породами є піщаники, мергелі, аргіліти, а також вапняки. В середній частині басейну найбільш поширені вапняки, піщаники та глини. В нижній течії переважають глини та вапняки. Долина в нижній течії заповнена алювіальними відкладами. На поверхні вони перекриті лесом.
Ріки, що стікають з Карпат, несуть значну кількість алювіальних відкладень, які відкладаються в передгірській частині. Товща алювіальних відкладень в гирлі р. Стрий, притоці Дністра, досягає 30 м. Виходи палеозою на поверхню зустрічаються на крайньому сході по берегах Дністра. Це вапняки, піскові сланці. Відклади мезозою всіх систем зустрічаються у східних Карпатах (конгломерати, вапняки, піскові, кременисті породи), на Придністров’ї і долині Дністра (мергелі, глауконітові піски і вапняки), у флішевій зоні Карпат (базальтові конгломерати, чорні піщано - глинисті сланці, пісковики, вапняки, червоні сланці), у гірських районах – сірі пісковики, зеленуваті глинисті сланці, кварцитові пісковики. Неогенові відклади Прикарпаття представлені пісковиками, гравійними конгломератами, глинами, а Придністров’я – вапняками і гіпсом. Тут розвинутий карст. Шари давніх геологічних періодів перекриті товщею четвертинних відкладів континентального походження: алювіальними і делювіальними відкладами, лесоподібними суглинками і лесом.
На південно-західній окраїні Подільської височини найбільш давніми є делювіальні відклади (грубі кварцові піски з домішками гальки карпатського походження). Алювіальні відклади зустрічаються на верхніх терасах Дністра. Вони представлені пісками, глинами і галькою карпатського походження. Відклади нижніх терас представлені більш молодим алювієм (піски, річкові глини, намул, галька). Крім алювію зустрічаються лесоподібні суглинки, лес.
В межах Прикарпаття четвертинні відклади представлені галькою, гравієм, пісками, глинами і суглинками, а в Карпатах – потужним шаром суглинків (1-5 м) із щебенем. У верхів’ї зустрічаються відклади водольодникового походження. Долини гір, тераси, заплави складені алювіальними відкладами з піску і глини.

Ґрунти

Характеристика ґрунтового покриву визначається впливом клімату, характером підстилаючих порід, місцевими особливостями. В цілому, поширення ґрунтів відповідає природним зонам.
Найбільш поширеними в верхів’ї Дністра є гірсько-лісові щебенюваті ґрунти. У Прикарпатській смузі ґрунти здебільшого дерново-підзолисті. Суттєво іншим є ґрунтовий покрив у межах Подільської височини. У верхній частині басейну – це переважно сірі лісові ґрунти.
В долині річки більшого поширення набувають більш опідзолені чорноземи. У нижній течії за умов дефіциту вологи поширені південні чорноземи і каштанові ґрунти з ознаками засолення.

Рослинність

Значну роль у гідрологічному режимі річок і водойм, формуванні якості води відіграє рослинність. ЇЇ поширення є навіть більшим від площі водних об’єктів, оскільки вона зустрічається не тільки у воді, але і на берегах. Врешті-решт, ця рослинність є невід’ємною складовою річок.
Природна рослинність найкраще збереглася в Карпатах. Найбільш поширеною в горах є смерека, ялиця та бук. Основна смуга поширення цих лісів – 100-1400 м. Нижче по схилах поширені змішані ліси. Ще нижче – листяні. Основні породи: дуб, бук, граб та липа. В підліску зустрічається ліщина. У вологих місцях є ясень та в’яз.
За межами Карпат природна рослинність збереглася мало. На Поділлі зустрічаються грабові та дубові ліси. В долинах річок поширені чагарники. В степовій частині басейну ліси збереглися в ярах.
Уся гирлова частина Дністра вкрита густою рослинністю (верби, тополі); здебільшого зустрічаються на прируслових валах, насамперед, де їх відносна висота є більшою. Поблизу лиману зустрічаються лише поодинокі дерева. Домінантна рослинність у плавнях – очерет звичайний. Де-не-де зустрічаються луки озерні. Що ж до водних рослин, то тут поширеними є рдесник, жабурник, сальвінія плаваюча, водяний горіх.
Більшість мілководдя Дністровського водосховища позбавлена рослинності. Значна частина його прибережної зони обривиста і підлягає хвильобою. Такі умови несприятливі для розвитку вищих водних рослин.

Сторінка 1 з 2 | Наступна сторінка

Новини Огляд преси Файли на закачування Статистика сайту ----------------------------------------------------

----------------------------------------------------