Розвиток меліорації на Буковині » Дністровсько

Сьогодні

Про установу

Підрозділи

Водні ресурси

Басейнова рада

Плани управління річковими басейнами

Моніторинг

Водокористування

Протипаводковий захист

Будівництво

Меліорація

Міжнародна діяльність

Аналітично-диспечерський центр

Дністровські водосховища

Дорадчий центр Державні закупівлі Співробітництво з організаціями Послуги Звіти управління Нормативно-правова база Звернення громадян

Оцінка сайту

----------------------------------------------------

погода в Чернівецькій області

----------------------------------------------------

Розвиток меліорації на Буковині

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, зокрема в галузі рослинництва в умовах Чернівецької області має надзвичайно велике значення. Адже на душу населення в середньому припадає лише 0,53 га сільгоспугідь., в т.ч. 0,38 га орної землі (ріллі). Збільшення валових зборів такого малоземелля можливе лише за рахунок високоефективного використання кожного гектара, дбайливого відношення до кожного клаптика сільськогосподарських угідь.

Використання земель в умовах передгір’я ускладнюється ще й великою конкуренцією полів, складними умовами рельєфу, наявністю великої кількості ярів і балок.

І не дивно тому, що саме на Буковині вперше серед інших областей України в широких масштабах звернулися до осушувальної меліорації, яка наряду з іншими агротехнічними і науково-обґрунтованими заходами відіграє важливу роль у забезпеченні населення області продуктами сільськогосподарського виробництва.

А самі перші спроби будівництва осушувальних мереж були ще за часів австрійсько-угорської влади на Буковині в кінці ХІХ століття. Однак державного значення ця проблема набула лише за часів воз’єднання області з Україною. Перші осушувальні роботи розпочалися в 50-х роках минулого століття в Вижноцькому районі під канавокопач, а з часом і в усіх інших районах із застосуванням більш сучасної механізації – тракторних екскаваторів ЕТН та ЕТЦ.
Основні темпи нарощування будівництва водогосподарсько-меліоративного комплексу відбувся в області після 1966 року, коли були прийнята урядові документи про дострокову комплексну програму меліорації включно по 1990 рік.

До 1966 року на Буковині було осушено лише 15 тис. га перезволожених земель, з них половина відкритими каналами. А з періоду після 1966 року кількість осушувальних земель збільшилася в 8 разів і становить 121,8 тис. га.

Це дало змогу залучити у сільськогосподарське використання та перетворити в орні землі, десятки тисяч гектарів перезволожених земель, які раніше не використовувались або використовувались на ефективно, були зарослі чагарниками і малоефективними пасовищами та сінокосами.
Проведені меліоративні роботи поряд з використанням інших агротехнічних заходів дали змогу значно підвищити врожаї та валові збори сільськогосподарської продукції і націй основі зміцнити економіку більшості господарств краю.

І не дивно, що в 80-х роках минулого століття в середньому по області з одного гектара осушувальних угідь збирали по 40-45 центнер зернових, 50-55 центнер кукурудзи на зерно,320-360 центнер цукрового буряку, 500-700 центнер кормових корнеплодів та ін. А в пер гірських господарствах сіл Міліємо і Іспас Вижницького району в 60—х роках збирали середньому по 8-12 центнер з гектару зернових. Зміни почалися з проведенням меліоративних робіт, які дали змогу забезпечити польові роботи в оптимальні терміни та впроваджувати передові методи агротехніки, вирощування високих врожаїв (35-37 цнт/ га).
В останні роки є деякі проблеми в експлуатації меліоративних систем. Через брак коштів частково призупинені будівельні та відновлювальні роботи, дещо погіршився технічний і меліоративних стан осушувальних систем, морально і фізично старіють основні меліоративні фонди та значно зменшилась ефективність використання меліорованих земель.

Особливо тривожне становище склалося на внутрішньогосподарській осушувальній мережі, яка є власністю сільгоспвиробників (землекористувачів) і більшість яких через незадовільне фінансове становище практично не проводить ніяких ремонтно-експлуатаційних і оглядових заходів. Тому передача внутрігосподарських меліоративних систем у комунальну власність повинна частково вирішити фінансування цих систем за кошти місцевих бюджетів.
Але не дивлячись на деякі проблеми, на сьогоднішній день в області безперспективних систем немає. Всі меліоративні системи, як міжгосподарські (державні) так і внутрігосподарські, знаходяться в робочому стані.

Тому з вирішенням питання стабільного фінансування за рахунок державних коштів, коштів місцевих бюджетів та інших джерел фінансування є можливість відновити меліоративні системи, які ще не втратили свого потенціалу, зберегти гарантоване джерело виробництва сільськогосподарської продукції, а також забезпечити протипаводковий захист територій.